ВИКОРИСТАННЯ ЕФЕКТУ НЕЗАВЕРШЕНИХ ГЕШТАЛЬТІВ ЗЕЙГАРНІК В МАРКЕТИНГУ

Анотація

У статті розглянуто історичний розвиток теорії гештальтпсихології -  ефекту Зейгарнік, його подальше становлення та дослідження послідовниками з метою підтвердження і деталізації. Виділено основні експерименти та їх результати, які вплинули на загальне бачення теорії Блюми Зейгарнік. Дані доповнення дозволяють краще розуміти сутність ефекту та особливості його побудови у свідомості людини. Таким чином було частково розглянуто теорії поля Курта Левіна, заміщення Биренбаума, дослідження Поля Фресса, Дж. Хаймбека та Дж. Джейкоби та інших. В подальшому було визначено напрямки впливу ефекту «незавершеної дії» на людей та, перш за все, на споживачів, які виступають головним рушієм комерційного успіху компанії в будь-якому просторі (online чи offline).

Здійснено адаптивний аналіз можливостей використання психологічного явища у маркетингу на основі прикладного досвіду світових компаній, які створювали рекламні матеріали на основі ефекту Зейгарнік. Поглиблений аналіз дозволяє звернутися до глибинних рушіїв ефекту, які мають вплив на потенційних та фактичних покупців й можуть застосовуватися практиками маркетингу при створенні маркетингових заходів комунікації. Наведені приклади було реалізовано в онлайн та офлайн просторах, а перше застосування ефекту датується ще до моменту офіційного відкриття Блюми Зейгарнік. Наведено можливі шляхи використання ефекту у рекламі, але особливу увагу в роботі приділено он-лайн простору взаємодії з фактичними та потенційними покупцями. В статті було розглянуто популярні та дієві інструменти digital-маркетингу, якими застосовуються ефекти гештальтпсихології, а саме Email-маркетинг, індикатори виконання завдання (progressbar), форми веб-сайтів та мобільні додатки. Дана стаття слугує доведенням єдності досвіду минулого та практики сьогодення, й має стати основою для подальших маркетингових досліджень. На основі проведеного аналізу визначено ефективність та доречність використання ефекту незавершених гештальтів, в рамках існуючих тенденцій встановлено можливі шляхи подальшого розвитку даного феномену людської пам’яті.