СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті досліджено теоретичні аспекти стратегічного управління стійким розвитком підприємства, з’ясовано значення стратегії та стратегічного управління. Проаналізовано підходи до визначення категорії «стійкий розвиток». Здійснено критичний огляд трактування поняття «стратегічне управління». Окреслено принципи та функції стратегічного управління стійким розвитком підприємства. Наведено основні визначення стратегічного управління стійким розвитком підприємства. Встановлено, що система стратегічного управління стійким розвитком організації розкриває  багатофункціональну структуру взаємопов’язаних складових, що формують єдине ціле. Обґрунтовано, що система стратегічного управління стійким розвитком підприємства є основою стратегічного потенціалу, що підвищує конкурентоспроможність і визначає шляхи необхідного розвитку. Встановлено, що формування стратегії розвитку підприємства повинно спиратися на підходи стратегічного управління з пріоритизацією   стратегічних глобальних цілей і економічні інтереси стейкхолдерів бізнесу. Враховуючи зміни у зовнішньому середовищі, у статті розкрито сучасні характеристики корпоративного стратегічного управління. Вивчено проблеми, що існують при формуванні механізму стратегії корпоративного управління, та визначено, що стратегічне управління не може бути універсальним ні за яких обставин та завдань. Виявлено, що важливим аспектом досліджень стратегічного управління є формулювання та демонстрація рекомендацій, спрямованих на вдосконалення операційної системи підприємства, що розкриваються в дослідженнях таких знаних зарубіжних і вітчизняних вчених, такі як І. Ансофф, Б. Берман, А. Томпсон, Ф. Котлер, М. Портер, В. Герасимчук, З. Шершньова, О. Віханський, А. Наумова, ін. Представлено проблеми розвитку підприємства та управління розвитком, яким присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених: Раєвнєвої О. В., Василенко В. О., Пономаренко В. С., Тридіда О. М., Кизима М. О., в яких розглянуто різні наукові підходи до стійкого розвитку стратегічного управління.