ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ПІД ВПЛИВОМ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Анотація

У роботі визначено особливості впливу пандемії COVID-19 на діяльність вітчизняних та світових експортно-орієнтованих підприємств, а також на умови організації та протікання господарських процесів як на мезо-, так і на макрорівнях. Встановлено спільні та відмінні риси економічної кризи, викликаної пандемією COVID-19, та економічних рецесій, що відбувалися протягом XX – XXI століть. Проаналізовано динаміку обсягів глобального споживання, імпорту та експорту сталі, продукції агропромислового комплексу загалом та у розрізі основних країн-учасників ринку. Визначено основні фактори, що визначають окреслені тенденції. На основі аналізу статистичних даних та впливу визначених факторів розроблено короткострокові прогнози обсягів експорту злакових культур, олій тваринного та рослинного походження, сталі загалом по світу, провідних країн світу та України. Розроблено прогноз зміни частки експорту за основними товарними групами вітчизняних експортно-орієнтованих підприємств у загальній структурі світового експорту на 2021-2023 роки. На основі загальних тенденцій прогнозу глобальної торгівлі та прогнозованої частки динаміки в ній України сформульовано ряд пропозицій, застосування яких дозволить покращити торговельні позиції вітчизняних підприємств на міжнародному ринку. Досліджено вплив COVID-19 на трансформаційні зміни стандартизовано-налагоджених господарських процесів та запропоновано низку заходів для уникнення негативних виробничо-торговельних тенденцій спричинених трансформацією для вітчизняних підприємств. Надано рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних експортно-орієнтованих підприємств на світових ринках, а саме: модернізація виробничих потужностей, запровадження інноваційних інструментів, розробка нового продукту, активізація маркетингової політики, формування та підтримка бренду національного виробника, зменшення витрат підприємств за рахунок за рахунок скорочення невиробничої складової, застосування політики «низьких цін» тощо.